Термін «пауза» містить репрезентацію давньогрецького звуку «ау», досягнутого вживанням «ав» і відповідно до законів милозвучності української мови. Прийнято уникати появи в мові однакових голосних. Тому слова типу «аВтомобіль» пишуться і вимовляються відповідно зі звуком «В», а не зі звуком «У» – «аУтомобіль» . Так само вимовляти «аВтор» є краще чим «аУтор», а «ТаВро» — ніж «ТаУро», але з новим правописом є винятки, слово «пауза» один із таких.
Згідно з новим правописом української мови, який був запроваджений 12 липня 2019 року, прийнятним вважається будь-який із варіантів написання та вживання: «паУза» або «паВза».
Значення
Пауза (павза) – тимчасова зупинка у розмові; зупинка або перерва у русі, дії, роботі.
Тимчасове припинення або переривання мови або розмови, часто позначене періодом мовчання.
— Отже, яку лінію поведінки ви пропонуєте? запитав він. — Мені вас посадити? Настала коротка пауза, перш ніж він порожньо подивився на стриману людину.
По суті, пауза – це припинення або переривання чогось, що існувало зараз або раніше.
У цьому конкретному регіоні опади часті, але періодично з невеликими перервами.
Перерва під час вистави, наприклад хвилина мовчання чи перерва в діалозі між акторами, може бути використана як інструмент для виклику певних емоцій або створення певної атмосфери всередині сцени. Цей прийом часто використовується для того, щоб підсилити загальний драматургічний ефект вистави та донести до глядача певні психологічні нюанси.
Синоніми слова «пауза»
- перерва;
- зупинка;
- антракт;
- перепочинок;
- очікування;
- відпочинок;
- простій (непередбачена затримка в роботі);
- проміжок.
Орфографія
| ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
|---|---|---|
| Називний | пауза | паузи |
| Родовий | паузи | пауз |
| Давальний | паузі | паузам |
| Знахідний | паузу | паузи |
| Орудний | паузою | паузами |
| Місцевий | на/у паузі | на/у паузах |
| Кличний | паузо | паузи |
