26,8 млрд грн від відкритих даних: чому Україна 4-та в Європі і що це дає бізнесу?

Відкриті дані в Україні працюють навіть під обстрілами – прямий економічний ефект сягнув 26,8 млрд гривень. Країна увійшла до європейського топу за зрілістю даних і не зупинила цифрову трансформацію. Як саме відкриті дані перетворюються на зростання економіки та прозорість процесів?

Що саме відбулося?

Україна посіла 4-те місце серед 36 країн Європи за рівнем зрілості відкритих даних (Open Data Maturity). Дослідження Інституту економічних досліджень та політичних консультацій спільно з InfoSapiens зафіксувало прямий економічний ефект у 26,8 млрд гривень від використання публічної інформації.

“Ядро” ринку – компанії, чия бізнес-модель базується на відкритих даних, – заробляють близько 2 млрд гривень на рік, а загальна цінність для економіки у 13 разів більша. В Україні працюють 128 активних проєктів і сервісів, зокрема YouControl, Opendatabot, SaveEcoBot. Після часткового закриття реєстрів у 2022 році ринок адаптувався – компанії перейшли на гібридні моделі даних для безперервних перевірок і комплаєнсу.

Чому це важливо?

Відкриті дані стали критично важливими для прозорості економіки та роботи інституцій. Вони використовуються для прозорих публічних закупівель, контролю використання державних коштів, а також для юридичної та фінансової аналітики. Сервіси допомагають із перевіркою бенефіціарів і виявленням зв’язків із підсанкційними країнами (Російська Федерація, Білорусь, Іран). Висока позиція в рейтингу Європи підтверджує системність підходу та сталість цифрових рішень.

Прямий економічний ефект від використання публічної інформації – 26,8 млрд гривень; Україна – 4-те місце серед 36 країн Європи за Open Data Maturity.

Вам також можуть сподобатися:

Круглий стіл PAEW: як поєднати безпеку та управління відходами у воєнний час?

Як «Шлюб онлайн у Дії» встановив рекорд і став сервісом без аналогів?

Кого це стосується?

У першу чергу – бізнесу, який щодня ухвалює рішення на основі даних: комплаєнс, перевірка контрагентів, аналітика ринків. Друга ключова аудиторія – державні органи та учасники закупівель, де відкриті дані посилюють підзвітність. Також це важливо для громадян, журналістів і дослідників, які потребують достовірної інформації для контролю та розслідувань.

Які наслідки можна очікувати?

Наслідки вже помітні й можуть посилюватися, з огляду на запит економіки та безпекові умови.

• Зростання попиту на сервіси перевірок і аналітики – через потребу бізнесу швидко оцінювати ризики та підтримувати комплаєнс у воєнний час.
• Поглиблення прозорості державних витрат – використання наборів даних у публічних закупівлях допомагає виявляти порушення та запобігати неефективності.
• Розширення санкційного комплаєнсу – системні перевірки бенефіціарів і можливих зв’язків із підсанкційними країнами знижують правові та репутаційні ризики.

Що далі?

Повний аналітичний звіт доступний за посиланням: http://www.ier.com.ua/files/Projects/2026/DATA/DATA_ua.pdf. Дослідження виконали ІЕД та InfoSapiens на замовлення Texty.org.ua для Міністерства цифрової трансформації України. Бізнесу варто активніше використовувати наявні інструменти для перевірки контрагентів, а громадянам – звертатися до офіційних джерел даних. Подальша динаміка залежатиме від доступності наборів і запитів економіки – нинішні сервіси вже забезпечують швидші та прозорі рішення.