Стаття 46 ЗУ “Про Національну поліцію”. Застосування вогнепальної зброї поліцейськими

В Україні застосування вогнепальної зброї є найбільш суворим заходом примусу, тому поліцейський може використовувати її лише у виняткових випадках. Застосування вогнепальної зброї поліцейськими регулюється статтею 46 Закону України “Про Національну поліцію”. Ст 46 ЗУ про поліцію розповідає про право на застосування, процедуру та обов’язки після застосування зброї поліцейськими.

Забезпечення громадського порядку та забезпечення безпеки громадян є однією з основних функцій поліції. Закон про поліцію визначає рамки та умови, за яких поліцейські мають право використовувати вогнепальну зброю для досягнення цих цілей. Стаття 46 ЗУ регулює використання вогнепальної зброї поліцейськими та встановлює процедури, які слід дотримуватися під час її застосування.

Право на застосування вогнепальної зброї

Поліцейські мають право на застосування вогнепальної зброї в обставинах, коли існує загроза для життя та безпеки інших осіб, а також загроза для власного життя та безпеки. Закон вимагає від поліцейських обгрунтованої вірогідності такої загрози та дотримання принципів пропорційності та необхідності в застосуванні зброї.

Процедура використання вогнепальної зброї

Закон встановлює обов’язок поліцейського намагатися використати інші доступні засоби, щоб уникнути застосування вогнепальної зброї, якщо це можливо в обставинах, які не загрожують життю. Поліцейські також зобов’язані ідентифікувати загрозу, проводити перевірку і оцінку обставин, відповідності пропорційності та необхідності перед застосуванням вогнепальної зброї.

Обов’язки після використання вогнепальної зброї

Після використання вогнепальної зброї, поліцейські зобов’язані надавати медичну допомогу постраждалим, забезпечувати збереження доказів, співпрацювати з правоохоронними органами і слідчими. Ці обов’язки спрямовані на забезпечення професійного реагування після застосування зброї та встановлення відповідальності в разі її недоцільного використання.

Стаття 46 Закону України “Про Національну поліцію” – оригінальний текст закону

Стаття 46. Застосування вогнепальної зброї

1. Застосування вогнепальної зброї є найбільш суворим заходом примусу.

2. Поліцейський уповноважений на зберігання, носіння вогнепальної зброї, а також на її застосування і використання лише за умови що він пройшов відповідну спеціальну підготовку.

3. Порядок зберігання і носіння вогнепальної зброї, що знаходиться в розпорядженні поліцейського, перелік вогнепальної зброї та боєприпасів, що використовуються в діяльності поліції, та норми їх належності встановлюються Міністром внутрішніх справ України.

4. Поліцейський уповноважений у виняткових випадках застосовувати вогнепальну зброю:

1) для відбиття нападу на поліцейського або членів його сім’ї, у випадку загрози їхньому життю чи здоров’ю;

2) для захисту осіб від нападу, що загрожує їхньому життю чи здоров’ю;

3) для звільнення заручників або осіб, яких незаконно позбавлено волі;

4) для відбиття нападу на об’єкти, що перебувають під охороною, конвої, житлові та нежитлові приміщення, а також звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення;

5) для затримання особи, яку застали під час вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину і яка намагається втекти;

6) для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожують життю і здоров’ю людей та/або поліцейського;

7) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров’ю людей та/або поліцейського;

8) для примусового припинення польоту безпілотного повітряного судна, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що таке судно використовується для вчинення правопорушення або становить загрозу життю чи здоров’ю людей та/або поліцейського, шляхом пошкодження чи знищення безпілотного повітряного судна та/або складових частин безпілотної авіаційної системи.

{Частину четверту статті 46 доповнено пунктом 8 згідно із Законом № 3232-IX від 13.07.2023}

5. Поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю тільки після попередження про необхідність припинення протиправних дій і намір використання заходу примусу, визначеного цією статтею.

6. Застосування вогнепальної зброї без попередження допускається:

1) при спробі особи, яку затримує поліцейський із вогнепальною зброєю в руках, наблизитися до нього, скоротивши визначену ним відстань, чи доторкнутися до зброї;

2) у разі збройного нападу, а також у разі раптового нападу із застосуванням бойової техніки, транспортних засобів або інших засобів, що загрожують життю чи здоров’ю людей;

3) якщо особа, затримана або заарештована за вчинення особливо тяжкого чи тяжкого злочину, втікає із застосуванням транспортного засобу;

4) якщо особа чинить збройний опір;

5) для припинення спроби заволодіти вогнепальною зброєю.

7. Поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю тільки з метою заподіяння особі такої шкоди, яка є необхідною і достатньою в такій обстановці, для негайного відвернення чи припинення збройного нападу.

8. Поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю у разі збройного нападу, якщо відвернення чи припинення відповідного нападу неможливо досягнути іншими засобами.

9. Поліцейському заборонено застосовувати вогнепальну зброю в місцях, де може бути завдано шкоди іншим особам, а також у вогненебезпечних та вибухонебезпечних місцях, крім випадків необхідності відбиття нападу або крайньої необхідності.

10. Поліцейський зобов’язаний у письмовій формі повідомляти свого керівника про застосування вогнепальної зброї, а також негайно повідомити свого керівника про активне застосування вогнепальної зброї, який, у свою чергу, зобов’язаний поінформувати центральний орган управління поліції та відповідного прокурора.

11. Поліцейський може взяти до рук вогнепальну зброю і привести її у готовність, якщо вважає, що в обстановці, що склалася, можуть виникнути підстави для її застосування.

12. Під час затримання осіб, щодо яких у поліцейського виникла підозра у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також під час перевірки документів у таких осіб поліцейський може привести в готовність вогнепальну зброю та попередити особу про можливість її застосування.

Спроба особи, яку затримує поліцейський із вогнепальною зброєю в руках, наблизитися до нього, скоротивши визначену поліцейським відстань, чи доторкнутися до зброї є підставою для застосування вогнепальної зброї поліцейським.

13. Поліцейський може використати вогнепальну зброю для подання сигналу тривоги або виклику допоміжних сил, або для знешкодження тварини, яка загрожує життю чи здоров’ю поліцейського та інших осіб.

Стаття 46^-1. Застосування поліцейськими поліції особливого призначення зброї та бойової техніки під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України

1. Поліцейські поліції особливого призначення під час дії воєнного стану в разі залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України, а також при виконанні завдань щодо участі в обороні держави мають право застосовувати і використовувати зброю та бойову техніку в установлених для з’єднань, військових частин та підрозділів Збройних Сил України порядку та випадках.

2. Положення цієї статті не поширюється на уповноважених осіб інших правоохоронних органів, які іншими законами України наділені правом застосовувати зброю відповідно до цього Закону.

{Розділ V доповнено статтею 46^-1 згідно із Законом № 3000-IX від 21.03.2023}

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про Національну поліцію від 06.09.2023

Заключення

Стаття 46 Закону про поліцію встановлює чіткі стандарти та процедури для використання вогнепальної зброї поліцейськими з метою забезпечення правопорядку та захисту громадян. Дотримання цих норм є важливим для забезпечення безпеки та правопорядку в суспільстві.

Вам також можуть сподобатися:

Відстрочка для студентів денної, заочної та контрактної форм навчання — у чому різниця

Які пільги має дружина учасника бойових дій: як отримати допомогу від держави