Держрибагентство підбило підсумки: чому електронні аукціони стали драйвером галузі у 2025 році?

Київ зібрав ключових гравців рибної галузі на колегії Держрибагентства 10 лютого. Підсумки 2025 року виявилися промовистими: цифрові інструменти дали реальні гроші й відчутні екологічні ефекти. Що саме стоїть за цими цифрами – та як це змінить 2026 рік?

Що саме відбулося?

У Києві пройшло засідання колегії Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм. Підбили підсумки 2025 року і окреслили пріоритети на 2026-й. Участь взяли заступники міністрів, депутати й керівництво агентства.

Головний результат – повномасштабне впровадження електронних аукціонів у Прозорро.Продажі, що підвищило доходи держави. У 2025 році надходження склали 52,3 млн грн проти 15,4 млн грн у 2021-му. Із цієї суми 11,1 млн грн направили до спецфонду для зариблення водойм.

За рік відбулося 599 аукціонів, укладено 189 договорів щодо 260 лотів. Найвищі показники реалізації – на Кременчуцькому та Канівському водосховищах, у пониззі Дністра, Дністровському лимані та на Дунаї.

Чому це важливо?

Цифрові торги забезпечили прозорий доступ до водних ресурсів і водночас підживили їх відтворення. Спрямування частини коштів на зариблення напряму пов’язує бізнес-активність із екологічною стабільністю. Це мінімізує ризики виснаження ресурсів і підтримує довіру до ринку.

Галузь зберігає виробничу динаміку: у 2025 році вилов водних біоресурсів перевищив 11,4 тис. тонн, а обсяг продукції аквакультури – понад 16 тис. тонн, переважно у ставкових господарствах. У секторі працюють близько 6,5 тис. осіб.

«Електронні аукціони – це вже не просто інструмент прозорості, а повноцінний механізм розвитку галузі… понад 11 млн грн спрямовано саме на зариблення та відновлення ресурсної бази», – Тарас Висоцький. «Меліоративна реформа вже дає конкретні результати… формуємо ефективну модель управління через організації водокористувачів», – Ірина Овчаренко.

Вам також можуть сподобатися:

Круглий стіл PAEW: як поєднати безпеку та управління відходами у воєнний час?

Як «Шлюб онлайн у Дії» встановив рекорд і став сервісом без аналогів?

Кого це стосується?

Передусім – користувачів рибних ділянок і учасників торгів, які отримали прозорі, конкурентні умови. Також – місцеві громади біля водойм, адже зариблення майже 11 млн екземплярів підсилює екосистеми та рибопродуктивність.

Вплив відчують виробники та переробники риби, мережі громадського харчування і державні замовники: держава просуває імпортозаміщення рибної продукції і координацію попиту з українськими постачальниками через спеціальний інформаційний простір із каталогом продукції.

Які наслідки можна очікувати?

Короткостроково – продовження зростання конкуренції на торгах та ресурсної дисципліни. Довгостроково – відновлення запасів і модернізація інфраструктури завдяки меліоративній реформі та міжнародній підтримці.

• Зміцнення бюджетних надходжень від аукціонів – через стабільний попит і зрозумілі правила участі.
• Приріст рибних запасів – завдяки цільовому фінансуванню зариблення і контролю за виловом.
• Підвищення якості управління водними ресурсами – через 75 організацій водокористувачів, з яких вісім уже отримали у власність об’єкти інженерної інфраструктури.

Що далі?

На 2026 рік визначили чіткі пріоритети: подальша цифровізація управління галуззю, розширення програм зариблення, посилення контролю та поглиблення інтеграції до європейських стандартів. Держрибагентство реалізує план з імплементації 20 актів ЄС у сфері інспекції, контролю та моніторингу, готує закон і підзаконні акти для боротьби з ННН-рибальством.

Паралельно держава продовжує меліоративну реформу і залучає міжнародних партнерів до модернізації та енергоефективності інфраструктури. Бізнесу варто відстежувати лоти у Прозорро.Продажі, а громадам – програми зариблення у своїх регіонах до 2030 року.