Епізоотична ситуація 2025: скільки спалахів АЧС і що змінить план 2026?

Україна фіксує менше небезпечних хвороб тварин і готує новий цикл протиепізоотичних дій. 12 лютого урядова Державна надзвичайна протиепізоотична комісія зібралася, щоб підсумувати виконання плану-2025 та обговорити проєкт на 2026 рік. Чи збережеться тренд на зниження спалахів і як це вплине на торгівлю?

Що саме відбулося?

Під головуванням Віце-прем’єр-міністра Тараса Качки відбулося засідання комісії. Участь взяли заступник міністра Тарас Висоцький, голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук, представники Мінфіну, Держлісагентства, Держмитслужби та обласних адміністрацій.

Обговорили епізоотична ситуація в Україні та Європі. Підсумували виконання плану протиепізоотичних заходів за 2025 рік і розглянули проєкт плану на 2026 рік.

Держпродспоживслужба прозвітувала про масштабні дії: проведено 49,3 млн профілактичних щеплень, виконано 10,7 млн діагностичних досліджень. Продезінфіковано 78,6 млн кв. м дезінфекції і здійснено 35,4 млн кв. м дезінсекції. Зафіксовано 1372 реагування на надзвичайні події та виплачено 1,23 млн грн компенсацій громадянам.

Чому це важливо?

Контроль за хворобами тварин – це продовольча безпека, довіра споживачів і доступ до зовнішніх ринків. Системні заходи дозволяють відповідати міжнародним стандартам і тримати визнання Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин.

Показники за минулий рік демонструють позитивну динаміку. Виявлено 53 спалахи АЧС – це 37% менше, ніж у 2024 році, а рівень сказу знизився на 10%.

«Контрольована епізоотична ситуація – це не лише питання продовольчої безпеки та стабільності аграрного виробництва. Це один із практичних критеріїв нашої готовності до вступу в Європейський Союз. Комплексність і системність заходів дозволяють відповідати міжнародним стандартам та зберігати визнання з боку Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин. Це безпосередньо впливає на доступ української продукції тваринництва до ринків ЄС та інших країн, зміцнюючи позиції України як надійного експортера безпечної аграрної продукції», – наголосив Тарас Висоцький.

Вам також можуть сподобатися:

Круглий стіл PAEW: як поєднати безпеку та управління відходами у воєнний час?

Як «Шлюб онлайн у Дії» встановив рекорд і став сервісом без аналогів?

Кого це стосується?

Передусім – виробників і переробників тваринницької продукції, для яких важливий безперебійний експорт і стабільний ветеринарний статус. Також це стосується місцевих громад, мисливських господарств та власників домашніх тварин.

Ветеринарні фахівці, працівники лісової галузі й митні служби беруть участь у виявленні ризиків і локалізації спалахів. Власники собак і котів мають дотримуватися графіків щеплень, адже масова вакцинація – ключ до стримування сказу.

Які наслідки можна очікувати?

Короткостроково – фокус на ранньому виявленні й локалізації хвороб. Довгостроково – збереження доступу до ринків та менше економічних втрат у тваринництві.

• Посилення біобезпеки на фермах завдяки масштабним щепленням і діагностиці – це зменшує ризик нових спалахів.
• Зниження випадків сказу завдяки вакцинації 2,44 млн собак, 1,96 млн котів та осінній імунізації диких тварин у 21 області із застосуванням майже 10 млн доз вакцини.
• Більш прогнозований експорт тваринницької продукції завдяки стабілізації епізоотичної ситуації та міжвідомчій координації.

Що далі?

Проєкт плану протиепізоотичних заходів на 2026 рік обговорено – подальші кроки передбачають узгодження дій між відомствами та продовження профілактичних заходів. Пріоритет – профілактика АЧС і сказу та оперативне реагування на будь-які підозри.

Власникам тварин варто дотримуватися правил біобезпеки, вакцинувати у ветклініках і негайно повідомляти службу ветеринарної медицини про підозрілі випадки. Господарствам рекомендується підтримувати чистоту, контроль шкідників і регулярний моніторинг стану поголів’я.