Фінансова стабільність України: як банки нарощують кредитування під час війни і що зміниться до 2027 року?

Банківський сектор в Україні зміцнює свою роль посередника – кредитні портфелі зростають, інвестиції в інфраструктуру тривають, а регуляторні зміни наближаються до стандартів ЄС. Та чи витримають банки посилений графік ризиків, нові податки й майбутні капітальні вимоги – відповіді у Звіті про фінансову стабільність.

Що саме відбулося?

Національний банк оприлюднив оновлені висновки щодо стійкості системи. У другому півріччі економіка зростала, інфляція знижувалася. Доходи бізнесу і населення підвищилися. Водночас енергодефіцит пригнічує активність і очікування. Ризики зовнішнього фінансування зберігаються. У разі пауз допомоги уряд частково спиратиметься на банки через високу ліквідність і вкладення в державні цінні папери. Показники ліквідності високі, але частка якісних ліквідних активів зменшилась до близько третини активів. Подальше управління ліквідністю вимагатиме уваги та ILAAP.

Чому це важливо?

Банки стають опорою для економіки у воєнний період і для відбудови. Сектор нарощує кредитування бізнесу і населення, що підтримує інвестиції та споживання. Паралельно триває адаптація до європейських правил – фінансова стабільність посилюється завдяки буферам і новій методології ризиків.

Оцінка стійкості 2025 року показала: додатковий капітал потрібен 9 банкам, які разом тримають 18% активів; заходи для посилення капіталу мають бути завершені до жовтня 2026 року.

Кого це стосується?

Усіх учасників ринку: банки, бізнеси різного масштабу, домогосподарства та інвесторів. Банки всіх груп активно кредитують компанії більшості галузей. Кредити МСП залишаються основою портфеля, а попит великого бізнесу на інвесткредити посилився – і банки його забезпечують. Зростання частки позик держкомпаніям у воєнних умовах виправдане, але надалі потребуватиме контролю. Частка субсидійованих кредитів скорочується, зате програми, сфокусовані на «територіях стійкості», дають змогу банкам розширювати видачі. Роздрібні незабезпечені кредити приваблюють більшість фінустанов, тоді як інтерес до іпотеки обмежений; компенсаційна модель іпотеки у 2026 році має це змінити, а її зволікання відкладає підтримку ринку нерухомості.

Вам також можуть сподобатися:

Круглий стіл PAEW: як поєднати безпеку та управління відходами у воєнний час?

Як «Шлюб онлайн у Дії» встановив рекорд і став сервісом без аналогів?

Які наслідки можна очікувати?

Короткостроково банки збережуть активне кредитування, але приділятимуть більше уваги ліквідності та операційній безперервності. Довгостроково сектор працюватиме за більш жорсткими, але прозорими капітальними вимогами, що наближає його до європейських стандартів.

• Висока процентна маржа і далі підтримуватиме ефективність, однак інвестиції у стійкість та інфраструктуру збільшуватимуть витрати і знижуватимуть рентабельність.
• Ставка податку на прибуток 50% у 2026 році обмежить можливості для нарощення операцій, знизить інвестиційну привабливість і може ускладнити приватизацію держбанків.
• Після стрес-тестування і запланованих заходів банки мають достатній запас капіталу, щоб покривати ризики і далі розширювати кредитні портфелі навіть за кризових сценаріїв.

Що далі?

НБУ зобов’язав банки з початку 2027 року дотримуватися вимог до буферів капіталу та готує методологію підвищених індивідуальних вимог за Pillar II із 2027 року. Водночас мінімальна вимога до достатності регулятивного капіталу знизиться з 10% до 8%, що відповідає практиці ЄС. У небанківському сегменті триває трансформація страхового ринку: очищення від слабких гравців, оновлене законодавство, зростання активів і премій, поява продуктів зі страхування воєнних ризиків і державна підтримка. Підготовка довгострокової системної моделі воєнного страхування триває. Для бізнесу та клієнтів сигнал один: плануйте фінансування завчасно, слідкуйте за умовами програм підтримки та вимогами банків – правила гри стають чіткішими, а доступ до ресурсів – більш структурованим.