GICHD і Україна погодили нові кроки: як посилять гуманітарне розмінування та фінансування?

Україна та Женевський міжнародний центр з гуманітарного розмінування домовилися про наступний етап співпраці – від управлінських рішень до нових фінансових інструментів. Розмова відбулася в Києві 5 лютого й окреслила, що саме зміниться вже цього року. Які кроки готуються та кого вони торкнуться найбільше?

Що саме відбулося?

У Києві 5 лютого зустрілися команда Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України й керівництво GICHD. Учасники визначили пріоритетні напрями розширення співпраці у сфері гуманітарного розмінування. Обговорили реформування системи, координацію між державними інституціями та інноваційні фінансові інструменти підтримки сектора.

Українська сторона повідомила про підготовку рішень для посилення ролі Центру гуманітарного розмінування як ключового координатора. Зміни планують у межах чинного законодавства з подальшою оцінкою ефекту та можливими коригуваннями. Окремо зосередилися на довгостроковому фінансуванні та залученні приватного капіталу за підтримки урядів Великої Британії, Нідерландів та Європейського Союзу. Також йшлося про розвиток локального потенціалу – підтримку українських організацій і виробників обладнання.

Чому це важливо?

Україна працює над сталою моделлю сектору, де довгострокове фінансування не залежить виключно від грантів. Центральна координація через Центр гуманітарного розмінування має забезпечити узгоджене планування, пріоритети та управління даними. А залучення приватного капіталу здатне прискорити очищення територій і стабілізувати темпи робіт.

«Україна має унікальний масштаб викликів і водночас досвід роботи з інноваційними фінансовими механізмами… І Україна є однією з найперспективніших країн для пілотування нових глобальних інструментів», – Посол Тобіас Прівітеллі, Директор GICHD.

Вам також можуть сподобатися:

Круглий стіл PAEW: як поєднати безпеку та управління відходами у воєнний час?

Як «Шлюб онлайн у Дії» встановив рекорд і став сервісом без аналогів?

Кого це стосується?

Передусім – національні органи, що відповідають за координацію гуманітарного розмінування, і міжнародні партнери з GICHD. Зміни торкнуться операторів протимінної діяльності в Україні, місцевих громад у постраждалих регіонах та агросектору, який залежить від безпечного доступу до земель. У фокусі також українські виробники – розвиток локалізації виробництва обладнання і підтримка вітчизняних рішень.

Які наслідки можна очікувати?

Сторони неухильно рухаються до практичних кроків. Ось що може змінитися найближчим часом:

• Посилення ролі Центру гуманітарного розмінування – чіткіший мандат, узгоджені пріоритети й ефективніше управління даними.
• Пілотування інноваційних фінансових інструментів – диверсифікація джерел коштів і потенційне залучення приватного капіталу поряд із донорською підтримкою.
• Зміцнення локальної спроможності – більше підтримки українських організацій і виробників, що пришвидшить доступність технологій і сервісів на місці.

Що далі?

Міністерство готує управлінські рішення для координації сектора в межах чинного законодавства, після чого запланована оцінка результатів і, за потреби, подальші законодавчі коригування. GICHD анонсує представлення кількох моделей фінансування протягом поточного року. Україна готова виступити пілотною країною для цих рішень. Сторони продовжать роботу над практичними програмами підтримки локалізації, поєднуючи державні інструменти та міжнародну допомогу.