Що домовилися Україна і GIZ щодо впровадження Паризької угоди – плани на 2026 рік

Україна та німецькі партнери посилили координацію дій у сфері клімату – від стратегій до практичних кроків. У Києві обговорили, як поєднати кліматичну політику з економічним відновленням і залученням зелених інвестицій. Чого саме очікувати в 2026 році та хто отримає найбільший ефект?

Що саме відбулося?

11 лютого Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України провело робочу зустріч у межах співпраці з проєктом PAABS – Implementation of the Paris Agreement in Ukraine. Проєкт реалізує GIZ за підтримки Уряду Німеччини. Участь взяли заступник міністра Олександр Краснолуцький, директорка проєкту Даніела Гьолер, її заступник Андрій Гунько, команда PAABS, а також народний депутат Олег Бондаренко.

На зустрічі зосередилися на розвитку кліматичної політики як інструменту економічної стійкості, підтримки національного бізнесу та залучення інвестицій. Окремо обговорили практичні кроки з адаптації до зміни клімату в контексті післявоєнного відновлення регіонів і євроінтеграції.

Сторони узгодили напрями спільної роботи на 2026 рік: розвиток національної системи управління у сфері зміни клімату; розширення кліматичних фінансових механізмів; посилення інституційної спроможності економічного блоку; підтримка впровадження Директиви ЄС про промислові викиди (IED); реалізація заходів адаптації під час відбудови регіонів.

Чому це важливо?

Україна вибудовує кліматичну політику, що працює не лише для екології, а й для економіки. Йдеться про конкуренцію бізнесу на ринках ЄС, доступ до фінансування та дотримання сучасних екостандартів. Паралельно посилюється інституційна спроможність держави в умовах воєнного стану та інтеграції до ЄС.

«Кліматична політика сьогодні є не лише екологічним, а й економічним інструментом. Її системний розвиток дозволить підвищити конкурентоспроможність українського бізнесу та зміцнити стійкість економіки в умовах відновлення», – зазначив Олександр Краснолуцький.

Кого це стосується?

Насамперед – українських підприємств, які працюють у промисловості, енергетиці, будівництві та агросекторі. Для них підтримка впровадження Директиви ЄС про промислові викиди (IED) означає наближення до європейських правил і вимог до викидів. Також це важливо для регіональної влади, яка планує післявоєнне відновлення з урахуванням адаптації до кліматичних ризиків.

Вам також можуть сподобатися:

Круглий стіл PAEW: як поєднати безпеку та управління відходами у воєнний час?

Як «Шлюб онлайн у Дії» встановив рекорд і став сервісом без аналогів?

Держава отримає посилену інституційну спроможність – від координації політик до прозорих механізмів фінансування. Інвестори та міжнародні партнери побачать чіткіші сигнали щодо пріоритетів і стандартів, що полегшить залучення зелених інвестицій.

Які наслідки можна очікувати?

Результати проявлятимуться поступово – від планування до впровадження. Водночас уже зараз сформовано рамку для узгоджених рішень між урядом, парламентом і міжнародними партнерами.

• Вищі шанси на доступ до кліматичного фінансування – завдяки розширенню механізмів і прозорим пріоритетам.
• Підвищення конкурентоспроможності бізнесу – через адаптацію до стандартів ЄС і підтримку впровадження IED.
• Стійкіша відбудова регіонів – за рахунок інтеграції заходів адаптації до зміни клімату у проєкти реконструкції.

Що далі?

Сторони підтвердили спільне бачення послідовного впровадження кліматичної політики як складової економічного відновлення та інтеграції до європейських стандартів. Німецькі партнери заявили про готовність і надалі підтримувати Україну у формуванні сучасних правил і практик. У 2026 році очікуються узгоджені кроки за визначеними пріоритетами – від інституційних рішень до прикладних заходів в регіонах.

Бізнесу та місцевим громадам варто стежити за урядовими анонсами щодо реалізації PAABS і можливостей для участі у програмах GIZ. Це допоможе швидше адаптуватися до вимог ЄС і залучити зелені інвестиції у проєкти відновлення.