Україна затвердила національні коефіцієнти викидів: як це зменшить вуглецевий слід і витрати бізнесу

Україна переходить на власні стандарти оцінки викидів – уряд схвалив національні коефіцієнти для споживання кінцевої енергії. Це відкриває шлях до точніших розрахунків і менших витрат для бізнесу. Що саме ухвалили і кому це допоможе вже зараз?

Що саме відбулося?

5 лютого 2026 року Кабінет Міністрів України схвалив постанову «Про затвердження загальнодержавних зважених коефіцієнтів викидів парникових газів, що утворюються внаслідок споживання кінцевої енергії». Визначені загальнодержавні зважені коефіцієнти викидів стануть базою для розрахунків у різних секторах. Документ уніфікує підходи до оцінки викидів під час споживання кінцевої енергії.

Чому це важливо?

Використання національних значень дозволяє бізнесу працювати з реальними даними української енергосистеми – без узагальнених міжнародних середніх. Це допоможе зменшити розрахунковий вуглецевий слід продукції та знизити фінансове навантаження під час сплати вуглецевих платежів, зокрема в межах CBAM. Крок також підтримує інтеграцію до європейської кліматичної політики.

Постанова ухвалена 5 лютого 2026 року; коефіцієнти розраховані за Методикою Міндовкілля (наказ ) та можуть застосовуватися для розрахунку скорочення викидів відповідно до Закону України «Про енергетичну ефективність будівель».

Кого це стосується?

Передусім – українських експортерів, які постачають продукцію на ринки ЄС та підпадають під механізми вуглецевого обліку, зокрема CBAM. Також це важливо для девелоперів, енергоменеджерів і сертифікаторів, які оцінюють енергетичну ефективність будівель. Державні органи та консультанти з декарбонізації отримають уніфікований інструмент для розрахунків.

Вам також можуть сподобатися:

Круглий стіл PAEW: як поєднати безпеку та управління відходами у воєнний час?

Як «Шлюб онлайн у Дії» встановив рекорд і став сервісом без аналогів?

Які наслідки можна очікувати?

Короткостроково очікується перехід на локальні дані у звітності, а також коригування методик оцінки проєктів з енергоефективності. Довгостроково це може посилити позиції українського експорту та стимулювати інвестиції в низьковуглецеві технології.

• Точніші розрахунки вуглецевого сліду – завдяки використанню реальних параметрів української енергосистеми.
• Потенційне зниження витрат бізнесу – у зв’язку з коректнішим нарахуванням вуглецевих платежів у межах CBAM.
• Підтримка модернізації будівель – через можливість застосування показників у проєктах з енергоефективності.

Що далі?

Учасникам ринку варто оновити внутрішні методики обліку викидів і перевірити відповідність звітності новим значенням. Експортерам доцільно інтегрувати національні коефіцієнти у розрахунки для CBAM – це може оптимізувати платежі. Компаніям з будівельного сектору слід адаптувати оцінки скорочень викидів відповідно до Закону «Про енергетичну ефективність будівель». Подальші кроки уряду очікувано стосуватимуться імплементації та роз’яснень для галузей.