Валютні обмеження послаблено: що змінює НБУ постановами № 2 і № 3 та кому це вигідно?

З 14 січня 2026 року Національний банк України запускає пакет послаблень валютного регулювання. Ключова новація – “позиковий” ліміт для компаній у межах стимулюючої валютної лібералізації. Що саме дозволено, кого це стосується і як уникнути помилок?

Що саме відбулося?

НБУ ухвалив дві постанови – № 2 та № 3 від 13 січня 2026 року, які діють з 14 січня 2026 року. Запроваджено “позиковий” ліміт для бізнесу. Його розмір дорівнює сумі коштів, отриманих за іноземним кредитом або позикою на рахунок компанії в українському банку після 1 січня 2026 року.

У межах цього ліміту компанії можуть: здійснити погашення “старих” кредитів та позик (одержаних до 20 червня 2023 року) й сплатити проценти за ними; оплатити імпорт товарів, поставлених до 23 лютого 2021 року; повернути передоплату нерезиденту, сплачену до 23 лютого 2022 року; профінансувати власні іноземні підрозділи понад чинний ліміт; провести репатріацію дивідендів понад чинний ліміт.

Особливості дії ліміту: під час погашення основної суми кредиту гранична сума ліміту зменшується еквівалентно; після операцій у межах ліміту переказ для погашення тіла кредиту обмежується величиною боргу, зменшеною на суму вже проведених операцій; операції за лімітом виконуються в тому банку, на рахунки якого надійшли кредитні кошти.

Параметри таких запозичень мають відповідати умовам постанови № 18 від 24 лютого 2022 року: максимальна процентна ставка 12% річних; заборона дострокових платежів; дозволена сплата процентів (у тому числі купленою валютою); погашення тіла – у межах залишку ліміту за рахунок власної іноземної валюти, а з другого року користування кредитом також за рахунок купленої іноземної валюти.

Крім того, українські продавці та виробники зможуть перераховувати валюту на рахунки фізосіб у закордонних банках для повернення коштів за повернений або непоставлений товар. Умови: кошти йдуть на той самий рахунок споживача, з якого оплачувався товар; сума повернення у валюті платежу не перевищує ціну купівлі; повернення здійснюється у строки та порядку Закону України “Про захист прав споживачів”. Це повернення коштів споживачам не генерує додаткового попиту на валюту, адже він нівелюється продажем валюти, що надійшла під час оплати товару.

Також НБУ уточнив регулювання: вимоги щодо граничних строків розрахунків за експорт не поширюються на товари за контрактами, право вимоги за якими перейшло до ПрАТ “Експортно-кредитне агентство”, у межах суми сплаченого агентством страхового відшкодування; експорт страхових послуг виключено з переліку операцій, на які поширюються граничні строки розрахунків.

Вам також можуть сподобатися:

Круглий стіл PAEW: як поєднати безпеку та управління відходами у воєнний час?

Як «Шлюб онлайн у Дії» встановив рекорд і став сервісом без аналогів?

Чому це важливо?

Новації підвищують гнучкість компаній в управлінні зовнішніми запозиченнями та створюють підґрунтя для реструктуризації “старих” боргів. Це може спростити залучення нових ресурсів в економіку, не розбалансовуючи валютний ринок. Для споживачів – це прозорий механізм повернення коштів у валюті платежу, навіть якщо рахунок відкрито в іноземному банку.

Рішення НБУ діють з 14 січня 2026 року: бізнес може користуватися трьома стимулюючими лімітами – “інвестиційним”, “донатним” та новим “позиковим”.

Кого це стосується?

Передусім – компаній, що залучають нерезидентські кредити або планують реструктуризацію залучених раніше позик. Експортерів, які працюють із страхуванням через Експортно-кредитне агентство, а також страхові компанії, що надають послуги на експорт. Продавців і виробників товарів, які обробляють повернення коштів покупцям-споживачам. Споживачів, котрі оплачували товари з іноземних рахунків і очікують своєчасних повернень.

Які наслідки можна очікувати?

Короткостроково бізнес отримає інструменти для розрахунків за зобов’язаннями, що накопичилися раніше, із контрольованим впливом на валютний ринок. Довгостроково можливе поліпшення доступу до зовнішнього фінансування та зростання експортної активності.

• Спрощення реструктуризації зовнішніх боргів – завдяки прив’язці позикового ліміту до фактично залучених коштів після 1 січня 2026 року.
• Підвищення якості сервісу для споживачів – через можливість повернення коштів на іноземні рахунки без перевищення вартості купівлі.
• Точніше валютне регулювання експорту – звільнення операцій з ЕКА від граничних строків у частині виплаченого відшкодування та уніфікація правил для страхових послуг.

Що далі?

Компаніям варто звернутися до своїх банків для налаштування операцій у межах ліміту та контролю граничних сум – операції виконуються в банку, куди надійшли кредитні кошти. Позичальникам слід враховувати обмеження: заборону дострокових платежів і максимальну процентну ставку 12% річних. Продавцям – забезпечити повернення коштів споживачам у визначені законом строки і на той самий рахунок. Експортерам з покриттям ЕКА – перевірити документи на відступлення права вимоги, аби коректно застосувати виняток зі строків розрахунків.