Як працюватиме Реєстр збитків і новий екологічний моніторинг: ключові домовленості з ЄС у Брюсселі

У Брюсселі українська делегація на чолі із заступником міністра Ігорем Зубовичем провела низку зустрічей, що окреслили практичні кроки до запуску Реєстру збитків та модернізації моніторингу довкілля. Партнерами виступили Рада Європи та Європейська Комісія, а процес підтримала Програма ООН з довкілля (UNEP). Що саме погоджено і як це вплине на подачу заяв та екологічний контроль?

Що саме відбулося?

Українська делегація зустрілася з командою Ради Європи під керівництвом виконавчого директора Register of Damage for Ukraine (RD4U) Маркіяна Ключковського. Обговорили подання матеріалів до Реєстру, захист чутливої інформації, якість доказів і методики оцінки шкоди. Погодили потребу тісної координації на етапах впровадження і пілотного тестування. Окремо з Єврокомісією обговорили посилення інституційної спроможності України у сфері моніторингу довкілля та транспозицію директив ЄС щодо якості повітря.

Чому це важливо?

Реєстр збитків створено резолюцією Комітету міністрів Ради Європи CM/Res(2023)3 від 12 травня 2023 року. Через нього приватні та юридичні особи, а також державні органи зможуть фіксувати шкоду, завдану агресією російської федерації. Паралельно сучасний моніторинг довкілля потрібен для доказової бази збитків і для планування «зеленого» відновлення.

«Розбудова ефективної системи моніторингу довкілля є ключовою передумовою як для притягнення агресора до відповідальності, так і для планування зеленого відновлення України. Ми працюємо над тим, щоб ця система відповідала стандартам ЄС, була інституційно спроможною та інтегрованою у європейський простір даних», — Ігор Зубович.

Кого це стосується?

Передусім – громадян та бізнесу, які готують заяви до Реєстру: оновлені процедури мають зробити подання простішим і захищеним. Державні органи отримають інструменти для якісної фіксації доказів та оцінки збитків. Державна екологічна інспекція України і профільні служби посилять спроможність до екоконтролю. Законодавчі зміни торкнуться й Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування, який готує оновлення норм державного екологічного контролю.

Вам також можуть сподобатися:

Круглий стіл PAEW: як поєднати безпеку та управління відходами у воєнний час?

Як «Шлюб онлайн у Дії» встановив рекорд і став сервісом без аналогів?

Які наслідки можна очікувати?

Короткостроково – запуск інструментів для захищеного подання заяв і кращої координації даних. Довгостроково – створення сталої, євросумісної екосистеми моніторингу, що підвищить якість доказової бази та прозорість відшкодувань.

• Спрощення подання заяв через вебпортал «Дія» після технічного запуску – завдяки змінам до постанови Кабінету Міністрів № 326 від 20 березня 2022 року.
• Посилення інституційної спроможності органів екоконтролю – з урахуванням рекомендацій Європейської Комісії та можливого створення спеціалізованої моніторингової агенції.
• Покращення методик оцінки шкоди та якості даних – через координацію з RD4U і адаптацію практик держав – членів ЄС.

Що далі?

Єврокомісія позитивно оцінила прогрес і підтримала підготовку техніко-економічного обґрунтування для створення моніторингової агенції. Українська сторона продовжить роботу над змінами до урядових актів і технічними рішеннями для подання заяв через «Дію». Також врахують напрацювання попередніх зустрічей у Берліні та Дессау з IMPEL Network, Федеральним міністерством довкілля Німеччини та агентствами довкілля Німеччини й Австрії (UBA). До процесу долучатимуться всі причетні – від міністерств до Держекоінспекції – щоб забезпечити узгоджене впровадження і пілотування нових інструментів.