Нова гра у всесвіті “Гаррі Поттера” Hogwarts Legacy огляд якої ми детально підготували, привернула увагу аудиторії задовго до анонсу – перший ролик (що втік у мережу раніше терміну) ми побачили ще в 2018 році ! Час минав, дата релізу зрушувалася, але кількість тих, хто чекав на пригоду, тільки зростала. До виходу в ранньому доступі
Hogwarts Legacy встановила новий рекорд на Twitch і залучила близько півмільйона одночасних гравців лише в Steam. А за підсумками перших вихідних цей показник досяг майже 900 тисяч .
Здається, грі навіть не були потрібні будь-які огляди (хоча більшість критиків оцінили «Спадщина» дуже позитивно ). Немов пригода сподобалася всім ще задовго до виходу. І віддані шанувальники творчості Джоан Роулінг, її критики і ті, хто вперше знайомиться із всесвітом, відразу ж полюбили його (нехай не обійшлося і без певного невдоволення) усією душею!
Через тиждень після релізу ми нарешті пройшли гру (у якій можна провести набагато більше часу, враховуючи масу другорядних завдань) і тепер ділимося своїми думками про Hogwarts Legacy!
Дата виходу Hogwarts Legacy
- Xbox Series, PS5 і ПК в Steam- 10 лютого 2023 (7 лютого для тих, хто оформив попереднє замовлення Deluxe Edition)
- Xbox One і PS4 – 4 квітня 2023 року
- Nintendo Switch – 25 липня 2023 року.
Спори та проблеми пов’язані з Hogwarts Legacy
Hogwarts Legacy — гра, якій судилося стати каменем спотикання між фанатами «Гаррі Поттера» та тими, хто всіма силами «насідає» на автора оригіналу, письменницю Джоан Роулінг. Якщо ви хоч скільки стежили за її творчістю, то й самі все знаєте. Гру намагалися бойкотувати як за допомогою кампаній у твіттері, так і за допомогою демаршів з боку західної преси, представники якої не соромляться ставити 1/10 балів , не бачачи самої гри в очі, і все в такому дусі. Що, втім, не надто допомогло.
Звичайні гравці, які уваги на всі ці «мітинги» не звертали (або просто сміялися з них), зустріли «Хогвартс» набагато тепліше: у гри високий рейтинг схвалення в Steam, вона поставила рекорд з переглядів на Twitch серед одиночних ігор, у Великобританії вона продається на 80% краще , ніж Elden Ring, та і її піковий онлайн в Steam лише трохи поступається останньою. Закономірне питання — наскільки виправдано такий інтерес? Невже Avalanche Software вдалося зробити настільки хорошу гру, що вона затьмарила відразу все? Давайте розбиратися, що до чого.
Зверніть увагу: це матеріал, що оновлюється. Підсумкові враження та оцінка з’являться у статті після того, як гра буде пройдена до кінця. Поки що ми розповідаємо про основні моменти гри без спойлерів, зрозуміло.
Hogwarts Legacy – це приквел-фанфік
Події гри розгортаються у 1899 році, за сотню років до того, як Гаррі Поттер та Волдеморт зійшлися у смертельній битві за Гоґвортс. Та що там, ключові персонажі магічної Другої світової — Альбус Дамблдор і Геллерт Гріндевальд — на момент подій «Спадщини» ледве можуть вважатися повнолітніми. Тому в центрі уваги — новий для читачів та глядачів магічний всесвіт, у якому впізнаються хіба що місця дії та деякі прізвища. З певної точки зору це розв’язує авторам руки, але одразу напрошується питання: а чому про все те, що відбувається в Hogwarts Legacy, потім ніхто не згадує?
Наш головний герой (або героїня — до смаку) вступає до Гоґвортсу відразу на п’ятий курс. Причому перед надходженням встигає пережити напад дракона, що збожеволів, потрапляє в магічний банк «Грінготтс», а заразом виявляє в собі неймовірну силу — бачити сліди стародавньої магії і маніпулювати нею. Отже, пані та панове, знайомтеся: Вибраний!
Щоб не спойлерити сюжет, скажу просто — герой непристойно щасливий, гарний і взагалі весь такий Марті (або Мері) Сью. Магія, про яку протагоніст уявлення не мав місяць-другий тому, дається йому з неймовірною легкістю. Польоти на мітлі освоюються так, ніби предками героя були не люди, а птахи. Бої? О, ви не повірите, якою могутністю може мати чарівник, який познайомився зі своєю чарівною паличкою лише тиждень тому! Герой буквально може все — це настільки ідеальний чаклун, що його можна було б призначити на посаду Міністра магії та жити приспівуючи.
Зрозуміло, що це ігрові умовності, але відверта імбалансність протагоніста сильно розхитує віру у створений авторами світ. Герой вийшов настільки крутим, що Поттер з його друзями здаються незначними комашками, а всі їхні звершення дитячим лепетом.
Атмосфера чарівного світу гри Hogwarts Legacy захоплює
Втім, перші годині п’ять-десять ви гарантовано просидите, приклеївшись до крісла і щосили дивлячись на те, що відбувається. Перший годинник у Hogwarts Legacy — це справжнісінька магія, особливо для фанатів «Гаррі Поттера». Знайомі за книгами та фільмами локації оживають прямо у вас на очах, ви можете по них прогулятися на своїх двох, вивчаючи кожну тріщину на стіні.
Ця прискіпливо передана атмосфера світу, вигаданого Джоан Роулінг – одне з ключових досягнень гри. Хогвартс хочеться досліджувати вздовж і впоперек; у Хогсміді виникає бажання відвідати все до єдиної крамниці та побувати в кожній таверні. Заборонений ліс здалеку здається похмурим, але по-своєму привабливим. Будь-хто, хто хоч раз читав книги або дивився фільми, миттєво відчує себе як удома. Гра активно підтримує ілюзію живого магічного світу: коридорами школи снують учні та активно перемовляються. Хогсмід вдень буквально забитий чаклунами та чарівницями, а в лісі, крім злих павуків-переростків, можна натрапити на табун кентаврів.
Дослідити Гоґвортс цікаво ще й тому, що замок, хай і здається невеликим, на перевірку виявляється величезним. У ньому просто неймовірна кількість проходів, коридорів, якихось заплутаних сходів та несподіваних маршрутів, на те, щоб розгадати всі його таємниці, у вас піде чимало часу. Гра активно підкидає вам завдання: пропонує, наприклад, знайти шістнадцять літаючих ключів для отримання «скарбу факультету». Вирішити головоломку на одному з мостів. Або відшукати ключ до хитромудрих дверей, замкнених за допомогою науки нумерології.
І все це під акомпанемент із зустрічей із учнями, різними привидами (є, наприклад, полтергейст Півз, який навіть грає невелику роль у сюжеті), живими картинами та іншими елементами чарівного світу Роулінг.
Хогвартс – це школа…
Хогвартс — насамперед школа, та й герой туди приїжджає не бити байдики, тому на вас чекають і уроки. Тут, щоправда, є невелика проблема: героя, може, й зарахували одразу на п’ятий курс, але знань у нього найменше. Тому вчителям доводиться пояснювати герою базові заклинання (а заразом повторювати їх для всього класу), а тому — намагатися їх все запам’ятати. Але обраність героя допомагає йому засвоювати новий матеріал моментально, він з легкістю «приділяє» своїх досвідченіших товаришів у будь-яких випробуваннях та іграх. Уроки швидше важливі для створення потрібної атмосфери, для нагадування гравцеві, що той знаходиться не аби де, а в навчальному закладі, де викладають магію. І дуже шкода, що таких уроків у грі замало.
Та й основна геймплею петля цьому елементу сюжету дуже заважає. У реальному світі героя швидко затаврували прогульником і виписали б йому зворотній квиток з Хогвартсу в два рахунки.
Hogwarts Legacy – «ігровмісний продукт, ідентичний натуральному»
Про ігри Ubisoft давно ходять жарти, мовляв, компанія не робить ігор як таких, а виробляє ігросодержащіе продукти, в які ти ходиш як на роботу. Жарти жартами, але їхні проекти з відкритим світом і справді мають низку серйозних проблем (втім, є вони в більшості подібних ігор). На жаль, по тих же граблах потопталися і Avalanche Software.
Гра буквально забита різними активностями. Печери з скриньками. Аванпости з вороже настроєними магами чи гоблінами. Перегони на мітлах (бо квідич директор школи скасував — студентам Гоґвортсу доводиться викручуватися). Пошуки джерел стародавньої магії, що дозволяють герою стати сильнішими. Розкидані то там, то тут випробування Мерліна, що дозволяють вам розширити свій інвентар (так, базові 20 осередків – це справжній знущання). Біготня за метеликами, які призводять до скринь зі скарбами. Пошук “правильних” сузір’їв на нічному небі. Загалом, ви зрозуміли: занять тут дуже багато.
Я не знаю, як для інших, але для мене такий підхід просто знищує дбайливо відтворену атмосферу Гаррі Поттера. Наш студент-термінатор не просто пропускає заняття і вештається де завгодно, а й сотнями викошує поганих хлопців, які йому навіть зробити нічого не можуть.
Світ по за школою Хогвартс
За межами Хогвартсу і основного сюжету у вас твориться не поттеріана, а Hogwart Creed якийсь, інакше сказати складно. Зачистка аванпостів, вирішення головоломок, виконання побічних завдань у дусі «сходи в печеру і убий там павука на п’ятнадцять рівні вище за тебе. Щоб принести мені пам’ятний черевик мертвого друга» — у світі гри розкидано надто багато завдань такого роду. Це дуже сильно б’є по сприйняттю, а вся магія просто випаровується.
Благо, битви вийшли досить цікавими: герой здатний комбінувати заклинання між собою, утримуючи своїх жертв (інакше це назвати складно) у повітрі та обсипаючи їх градом атак. При правильному застосуванні вашого арсеналу противники будуть простими грушами для биття. Варто вам злегка забаритися, як вороги прийдуть до тями і негайно обвішаються щитами і в сказі підуть у контратаку.
Тут працює досить проста механіка: “клин клином вибивають”. Ворогів у червоних щитах слід бити потужними заклинаннями (наприклад, вибуховими). Тих, хто вбрався в жовте, допоможе зупинити магія контролю — та ж «Левіоса», а проти ворогів з фіолетовими щитами допоможуть чари, що дозволяють штовхати, крутити або притягувати об’єкти. Власне, це три ваші основні «класи» заклинань. Мати хоча б по одному на панелі швидкого доступу – це найрозумніше рішення, до якого ви можете прийти.
Варто також пам’ятати, що окремі заклинання гарні проти тих чи інших ворогів: наприклад, зомбі-інферналів варто підпалити на початку битви, а швидких павуків варто підкидати в повітря і намагатися не відпускати.
Від атак у відповідь можна або захищатися за допомогою свого щита, або відвертатися. Тут все простіше нема куди. Вчасно відбивши заклинання щитом, ви можете контратакувати противника. Ну, а з ухилами і так все ясно: вони дозволяють уникати особливо небезпечних атак, які не блокуються. Як доповнення у героя є доступ до стародавньої магії, що дозволяє завдавати колосальної шкоди будь-кому, а також три «непробачливі закляття» — останні, втім, ще потрібно знайти і отримати.
Попередній підсумок після 20 годин гри в Хогвартс легасі
Враження від «Спадщини» – поки що! – Досить неоднозначні. У гри чудова атмосфера, дизайн, музика і таке інше, але ось відкритий світ дуже багато псує, та й до сюжету є питання. Безумовно, дуже приємно опинитися в тому світі, з яким ти знайомий з дитинства, і неймовірно цікаво вивчати те, чого в книгах і фільмах навіть не було. Однак багато з цього пов’язане з рутиною і дурістю в дусі «слухай, сходи накопай мені грибів у найближчій печері, гаразд?»
Для фанатів «Поттера», вважаю, питання «грати чи ні» не стоїть у принципі — це видно за кількістю онлайн, що зашквалює, в Steam. Питання швидше в тому, чи є сенс грати в Hogwarts Legacy всім тим, хто не відчуває до всесвіту Роулінг настільки ж теплих почуттів. І, на жаль, поки що я не бачу особливих причин рекомендувати спадщину тим, для кого Гаррі Поттер — це порожній звук.
Потішило
Огляд Hogwarts Legacy
- Чудова атмосфера;
- Звукове оформлення;
- Відсилання та фансервіс;
- Кастомизация персонажа;
- Польоти на мітлі;
- Світ, що хочеться дослідити.
Засмутило
Огляд Hogwarts Legacy
- Здебільшого плоскі персонажі, зокрема ключові;
- Дуже проста історія;
- Багато однотипних побічних завдань;
- Нестача рольових елементів.
Вердикт
Гарна чарівна пригода, створена насамперед для шанувальників всесвіту Джоан Роулінг. Hogwarts Legacy дарує багато годин задоволення та створює надійний фундамент для майбутніх ігор з яскравою та нелінійною історією, а також більш експериментальним геймплеєм.
